http://xpam.kiev.ua/components/com_gk2_photoslide/images/thumbm/246687zastavka_1n.jpghttp://xpam.kiev.ua/components/com_gk2_photoslide/images/thumbm/538211zastavka_2n.jpghttp://xpam.kiev.ua/components/com_gk2_photoslide/images/thumbm/559976zastavka_3n.jpg
Авторизация
Киевская Митрополия Украинской Православной ЦерквиХрам мученика Валерия
Собрание проповедей отца Андрея Ткачёва
Зазимський Благовісник - сайт храму Воскресіння Христового с. Зазим'є
Центр у Справах Сім'ї та ЖінокХрам
Наш баннер:
Храм свв. мчч. Адриана и Наталии

<a target="_blank" href="http://xpam.kiev.ua/"><img src="http://xpam.kiev.ua/images/stories/banner/ban2.png" alt="Храм свв. мчч. Адриана и Наталии" border="0" width="88" height="31" /></a>

Слово про свято Успіння Божої Матері

  “У різдві дівство зберегла Ти,
 в успенні світу не залишила Ти, Богородице.
Перейшла Ти до життя, бувши Матір’ю Життя.
І молитвами Твоїми ізбавляєш від смерти душі наші”

Тропарь, основний піснеспів свята

uspenie128 серпня Православна Церква вшанує память Успіння Божої Матері. Це свято з давен давен має важливе значення для православного люду, тому, що в цей день «сосуд невместимаго Бога», після земної смерті забирається на небо бути предстательницею перед престолом Всевишнього. Хоча празник Успення нагадує нам про сумну подію смерти, все ж таки він належить до радісних празників. Богослуження празника Успення повне радісних і веселих гимнів. Цього дня свята Церква радіє, бо Пресвята Богомати з тілом і душею перейшла від   земного життя до вічної слави Свого Сина, і що з Її Успенням ми одержали в небі могутню Заступницю і Покровительку.

Свято Успіння    належить до переліку дванадцяти найбільших свят церковного року. Відзначається 15 серпня за старим стилем, 28 серпня – за новим. Передує святу Успенський піст, який розпочинається 14 серпня і триває два тижні.

З благочестивого передання відомо, що за три дні до смерті  Діви Марії явився архангел Гавриїл і сповістив про близький перехід Її до вічності.

Згідно з цим переданням, в цей день апостоли полишили місця своєї проповіді та чудесним образом, на «облацех»  зібрались в Єрусалимі, щоб попрощатись з Пресвятою Богородицею та здійснити погребіння Її тіла. Отже перебуваючи навколо Її ложа, вони були засліплені яскравим світлом, в якому явився сам Христос в оточенні ангелів та архангелів. В цей час чиста душа Діви Марії без страждання, ніби уві сні, відійшла до Господа. Іконографічна традиція свята розповідає, що Богородиця віддала свою чисту душу в руки свого Сина і Господа Ісуса Христа, а в цей час з небес лунали звуки ангельських хорів. Отже часто на іконах цю мить зображують так, що Христос з’явився над ложем Пресвятої Діви   і на руках тримає маленьку дівчинку в білому-тобто душу Богоматері. За загальновизнаним переданням це сталося у 48році від Різдва Христового.

Тіло Пречистої Богородиці апостоли з піснеспівами перенесли в Гефсиманію, де була гробниця Її праведних батьків та Йосипа Обручника. У дорозі до гробу процесію апостолів супроводжувала чудесна світла хмара та сонм ангелів. Але людська злість і тут не залишає Христових учнів, один юдейський священик Афоній з гнівом кинувся перевернути гроб Богоматері, та Божа сила відсікла йому руки, які так і залишилися висіти на гробі. Тому на деяких образах  Успіння   зображують Афонія  з відсіченими руками, що стоїть навколішки перед гробом. Але Свята Божа Матір, щоби нікого  не засмутити  при своїм успінні, молитвами апостолів зцілює Афонія, який пізніше увірував та охрестився.    
Церковний переказ розповідає, що апостол Фома, який прибув із запізненням, дуже засумував, що не зміг бути біля Богородиці в останні хвилини її земного буття. Щоби він міг попрощатися з її тілом, апостоли відкотили  гробний камінь від печери. Але на подив усіх всередині були тільки ризи Діви Марії, та відчувалося неземне благоухання. Її тіло, як і душа, було взяте Господом на Небо. За переданням, на втіху апостолові Фомі Божа Матір дала з неба свій пояс. Зараз в Єрусалимі показують місце , яке знаходиться у монастирі Маріі Магдалини, де й сталася ця подія.

На Україні три великі Лаври названі на честь Успіння: Києво-печерська, Почаївска, та Святогірська. Богослужіння в цей святковий день вирізняються особливими  пісне співами, які й вшановують невтомну предстательницю за род Християнський. Так кожну середу, вранці, у Києво-печерскій лаврі звершується акафіст на досить мелодійний самобутній розпів, який розчулить усяку гріховну душу і наверне на святе земне життя!

Успенський піст, який закінчується на Успіння, походження має ще з давніх часів християнства.
У бесіді Льва Великого, проголошеній ним приблизно 450 року, ми знаходимо безпосереднє посилання на Успенський піст: “Церковні пости протягом року розташовані таким чином, що для кожної пори року встановлений свій особливий закон утримання. Так, для весни весняний піст – у Чотиридесятницю, для літа літній – у П’ятидесятницю (Петрів піст ), для осені осінній – у сьомому місяці (Успенський   ), для зими – зимовий (Різдвяний )”.

Св. Симеон Солунський пише, що “піст у серпні (Успенський) встановлений на честь Божої Матері Слова, Яка, довідавшись про Свою смерть, продовжувала подвизатись і постувати за нас, хоча, свята і непорочна, Вона могла не робити цього; а особливо молилась Вона про нас, коли мала намір перейти від земного життя до небесного, і коли Її блаженна душа мала через Божественного Духа з’єднатися з Її Сином. Тому і ми повинні поститися й оспівувати Її, наслідуючи життя Її і спонукаючи Її тим молитися за нас. Утім, деякі стверджують, що цей піст встановлений на честь двох свят, тобто Преображення й Успіння. І я також вважаю за необхідне спомин цих двох свят, одного – що подає нам освячення, та іншого – умилостивлення та предстательство за нас”.

Остаточне встановлення Успенського посту відбулося на Константинопольському Соборі 1166 року, що проходив під головуванням патріарха Луки. На Соборі було підтверджено, що всі православні християни згідно з древніми статутами повинні дотримуватися Богородичного посту з 1 по 15 серпня (за старим стилем). Церковний письменник Вальсамон про цей Собор писав: “Тоді сумнівалися деякі про кількість днів посту Успенського та Різдвяного. Тому сам святіший патріарх підтвердив, що хоча дні цих постів письмово ніде не позначені, однак треба намагатися дотримуватись неписаного церковного передання і поститися від першого дня серпня та від чотирнадцятого дня листопаду”.

Під час посту Церква пропонує помірне вживання їжі та пиття, і притому їжі не скоромної, а пісної. У Церковному Уставі ясно відображений і час вживання і якості пісної їжі. Все строго розраховано з тією метою, щоб послабити в нас пристрасні прояви тіла, що збуджуються багатою і солодкою поживою тіла; але так, щоб не зовсім розслабити нашу тілесну природу, а - навпаки - зробити її легкою, міцною і здатною підкорятися   духу й бадьоро виконувати його вимоги. В понеділок, середу і п’ятницю Успенського посту устав Церкви пропонує споживати сухі страви, тобто дотримуватися найстрогішого посту, без відварювання їжі; у вівторок і четвер - варена їжа, але без оливи; в суботи і неділі дозволяється вино і олива. У свято Преображення Господнього за церковним Статутом дозволяється на трапезі риба, і плоди нового врожаю, які й освячуються в цей день.  

Та звісно, всі ці вказівки уставу покликані щоби людину зробити  достойною прийняти Тіло і Кровь Господа. Бо саме собі постування не має сенсу, якщо людина не буде стримуватися гріховних вчинків, а ще гірше якщо не буде причащатися Христових Таїн.

Тому вітаючи всіх з цими великими святами Успенського посту, закликаю на Вас благословення Боже, на всі добрі справи! Отже якомога частіше приступайте до святого Причастя, щоби якомога швидше зробити свою душу  святою і непорочною, якою й була і є Божа Матір! Пресвята Богородице помагай нам! 

Протоієрей Роман Матюшенко

 
Православный календарь
Проект храмового комплекса
maket1
maket2