Зустріч з ветераном в недільній школі

До святкування Дня захисника Вітчизни 16 лютого в недільній школі при храмі свв. мчч. Адріана і Наталії відбулася зустріч дітей з ветераном Великої Вітчизняної війни, полковником Олексієм Андрійовичем, якому 16 червня виповнюється 93 роки.  Спочатку гість розповів про себе, як служив в залізничних військах, як воював. Діти уважно слухали розповідь ветерана, а потім з цікавістю задавали питання. Запитували здебільшого про війну:, чи не страшно було Олексію Андрійовичу тоді; чому взагалі була війна: навіщо і для чого? Також дітей цікавило, чи вірив ветеран в Бога, і чи допомагала йому віра під час війни. Олексій Андрійович змістовно відповідав, пояснював дітям. Після зустрічі   діти подякували ветерану за цікаву, змістовну, повчальну розповідь.  

Нам дуже пощастило, адже ми народилися у щасливий та мирний час, і лише чули про війну від ветеранів, читали в підручниках з історії, нам розповідали про ті страшні часи рідні. На українських землях війна тривала 1225 днів і ночей – з 22 червня 1941 року по 28 жовтня 1944 року. І, насправді, ми не знатимемо імена і точну кількість усіх,  хто загинув у боях, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього. За  мужність і героїзм, за відданість Батьківщині ми щиро вдячні ветеранам, які віддали свої життя, аби ми зараз з вами жили в мирі та злагоді. І  пам'ять про захисників нашої Вітчизни буде жити вічно, адже кожне покоління не забуває тих, кому треба бути вдячним за перемогу.  Учасники недільної школи при храмі свв. мчч. Адріана і Наталії не лише цікавляться історією нашого народу, а також  поважають ветеранів і пишаються тим, що живуть в Україні. Вони сподіваються, що ветеранів будуть згадувати не лише  9 травня, а пам’ятатимуть про них завжди. Діти знають, що ветерани, як ніхто, заслуговують на повагу і добре ставлення, адже за волю і мир завдячуємо  шановним ветеранам.

З кожним роком ветеранів стає все менше і менше, і тому ми повинні цінувати кожну хвилину спілкування з ними, адже вони – люди, які були свідками тих складних і страшних подій. Минатимуть роки, змінюватимуться люди, покоління, і настане той час, коли зовсім не залишиться живих свідків того страшного лихоліття, але пам’ять про них житиме вічно!